Сіль - звичний продукт на нашому столі, але мало хто знає, яку небезпеку вона таїть. Надмірне вживання солі пов'язане з розвитком багатьох серйозних захворювань, таких як гіпертонія, серцево-судинні захворювання та навіть рак.

Як зробити свій раціон здоровішим і захистити себе від негативного впливу солі?

У цій статті ми розповімо про те, як сіль впливає на наше здоров'я, які продукти містять найбільше солі та як знизити її споживання. Ви дізнаєтесь про приховані джерела солі в їжі, про те, як читати етикетки продуктів і як вибрати більш здорову альтернативу солоним продуктам.

Вплив солі на здоров'я: приховані небезпеки та способи зниження споживання. Шкода надмірного вживання солі. Приховані джерела солі в їжі, читання етикеток продуктів та вибір здорових альтернатив.

Смак без шкоди: як контролювати щоденне споживання солі

Кухарська сіль, що міститься в їжі, щорічно вбиває мільйони людей у світі, підвищуючи кров'яний тиск. Такого висновку дійшла Всесвітня організація охорони здоров'я.

Лікарі стверджують, що, якби людство могло скоротити споживання солі всього на 15%, до 2015 року від інсультів та інфарктів померло б майже на 9 мільйонів людей менше. За іншими даними, якби кожен з нас зменшив щоденну норму солі на 5 грамів, інфаркти та інсульти скоротилися б на 23%, а інші серцево-судинні захворювання - на 14%.

Є також наукові роботи про зв'язок зайвої любові до солоного з хронічними хворобами нирок, раком шлунка та остеопорозом.

ВООЗ рекомендує не перевищувати поріг у 5 грамів, а насправді організму потрібно всього близько півтора грамів на день. Кухонна сіль (хлорид натрію) потрібна для виробництва соляної кислоти в шлунку і для підтримки провідності нервів. Кров містить 0,9% хлориду натрію.

Середній американець щодня споживає близько 10 грамів солі. Німці споживають 8-12 грамів солі на день, а корінні народи Південної Америки, Папуа - Нової Гвінеї та Кенії - менше грама. Найімовірніше, саме тому гіпертонія серед них не зустрічається. У Німеччині тиск підвищений у 44% жінок і 51% чоловіків.

Тільки близько 15% кухонної солі надходить на наш стіл безпосередньо із сільнички, решту отримуємо з готових продуктів. Сіль додають, щоб поліпшити смак їжі, замаскувати смак недоброякісних продуктів, щоб підвищити вміст води в м'ясі (і тим збільшити його вагу, за яку платить покупець) і щоб викликати спрагу (тоді споживач буде частіше купувати напої; так роблять, наприклад, із чіпсами та сухариками).

Департамент охорони здоров'я Нью-Йорка нещодавно висунув ініціативу, до якої долучилися відповідні органи 15 міст і штатів: за 5 років скоротити споживання солі в США на 20%. Це реальна мета. В Англії вдалося з 2004 року зменшити середнє споживання солі на день з 9,5 до 8,6 грама. Англійці запровадили закони, які вимагають зменшити вміст солі в продуктах і чітко друкувати його на етикетках. Адже часто вказується кількість у продукті не кухонної солі, а натрію, а це не одне й те саме. Якщо на етикетці написано "100 міліграмів натрію", значить, у продукті 250 міліграмів кухонної солі.

Ще більших успіхів досягли Японія, Португалія та Фінляндія, які завдяки законодавству, пропаганді серед населення і роботі з виробниками харчових продуктів скоротили споживання солі на душу населення на 5 грамів на день і більше. Уже з 90-х років на продукти без солі та на особливо солоні у Фінляндії наклеюють спеціальні етикетки. Споживання солі в країні знизилося на третину, середній кров'яний тиск - на 10 міліметрів, а смертність від інсультів та інфарктів - на 80%. І це всупереч тому, що за той самий час серед фінів поширилося ожиріння та зросло споживання алкоголю.

Біологи вважають, що любов роду людського до солі виникла ще в наших африканських пращурів, які в спекотному кліматі втрачали багато солей із потом. Ось чому нам постійно хочеться поповнити свій запас натрію і хлору, навіть коли в цьому немає потреби.

За матеріалами видання "New Scientist"