Непідвладна часу ароматерапія

Аромати відіграють важливу роль у нашому житті, хоча ми часто не помічаємо цього. Вони здатні викликати спогади, емоції та навіть фізичні реакції.

Ароматерапія - це мистецтво використання ароматів для покращення нашого здоров'я та благополуччя. Ефірні олії здатні розслабити, підбадьорити, покращити настрій і навіть допомогти впоратися з різними захворюваннями.

У цій статті ми розповімо про те, як аромати впливають на наш настрій, як вибрати відповідні ефірні олії та як створити індивідуальний ароматерапевтичний план. Ви дізнаєтесь, як ароматерапія може стати невід'ємною частиною вашого життя.

Емоції у флаконі: як обрати ефірні олії для внутрішньої гармонії

Вплив запахів на психічний і фізичний стан людини відомий з давніх часів. Перші докази того, що люди навчилися виділяти запашні речовини з рослин, належать до часу близько 5000 років до нашої ери. У розкопках стародавнього Єгипту, Індії, Китаю, Греції та Риму знаходили залишки запашних олій. Численні письмові джерела містять вказівки щодо отримання та використання ароматичних речовин.

Коран описує можливі ефекти застосування натуральних ароматичних речовин у найширшому діапазоні дії: від магічного, лікувального, естетичного до емоційного впливу.

Єгипетські жерці використовували ефірні олії не тільки під час бальзамування фараонів, як сказано в папірусах, а й лікували ними психічні захворювання.

В Індії храми будували із сандалового дерева, забезпечуючи дезінфекцію приміщення.

Найдавнішим письмовим документом, у якому йдеться про цілющі властивості рослинних запахів, є клинописна табличка, знайдена в Шумері. У ній згадуються олії мірти, чебрецю, бруньок, листя і смол дерев, а також описано способи користування рослинними ліками та оліями.

Великий Гіппократ (460-370 р. до н.е.) вважав, що шлях до здоров'я лежить через ароматичну ванну й ароматичний масаж, які застосовують щодня. Гіппократ і його учні широко використовували трояндову олію для лікування багатьох гінекологічних захворювань і порушень травлення.

Одна з найстаріших індійських книг лікувальних рослин "Ведас" згадує не лише ароматичні рослини, а й зазначає їхнє використання для релігійних і медичних цілей.

Відомий учений і лікар Авіценна (Ібн Сіна X - XI ст.) запропонував метод отримання ефірних олій, який не забутий і сьогодні. Про олію троянди він писав: "трояндова олія підвищує можливості розуму і збільшує швидкість мислення".

Використання рослин та їхніх олій для лікування хвороб і для релігійних цілей зазначалося ще в Біблії.

В Європі ароматичні ефірні олії почали застосовуватися з лікувальною метою в середні віки в монастирях. Кінець XVI століття був ознаменований "Великою книгою хірургії", написаною Парацельсом. У цій праці він наголошував на величезному значенні ароматичних олій, вважаючи їх діючим початком рослин. За часів Ренесансу ароматичні олії стали широко застосовуватися для лікування хвороб, багато хто з них були включені в офіційну фармакопею.

XX століття ознаменоване науковими дослідженнями лікувальної дії ароматичних рослинних олій і введенням терміну "ароматерапія" у 1928 році французьким хіміком-парфумером Рене Морісом Геттефосом. Рене Геттефос під час виготовлення парфумерного аромату дістав серйозний опік руки і машинально сунув се в ємність із лавандовою олією. Він був дуже здивований, що біль одразу ж вщух, і опік відрізняється від звичайного. Він не запалився і не вкрився пухирями і зажив дуже швидко, не залишивши рубця. Після цього Геттефос почав застосовувати ефірні олії в госпіталях для лікування ран у солдатів під час I Світової війни. Він відкрив багато ароматичних олій, що прискорюють процес загоєння ран. Вивченню лікувальних властивостей ароматичних олій Рене Геттефос присвятив усе життя. Він виявив, що олії проникають глибоко в шкіру і через міжклітинну рідину в лімфу, далі в кров.

Французький лікар Джон Валне розвинув ідею Рене Геттефоса на професійному рівні, проводячи систематизовані дослідження властивостей ефірних олій. Так почався розвиток сучасної ароматерапії у Франції, пізніше в Англії, а потім і в усьому світі.

У наш час натуральні ароматичні олії, які практично не мають недоліків, широко використовуються в медичній практиці та сприяють поліпшенню й підтримці здоров'я. Усім відомі лікувальні властивості олії камфори, евкаліпта, м'яти перцевої, герані, ялиці, чорного перцю, гвоздики, що входять до різноманітних лікарських препаратів (інгаліпт, фіналгон, нікофлекс тощо). Широке застосування ароматичні олії знайшли в кулінарії. Натуральні олії застосовуються в гомеопатії та можуть бути використані разом з ароматерапією.

Сучасне визначення слова "Ароматерапія" таке - ароматерапія є методом лікування із застосуванням натуральних рослинних ефірних олій, які вводять в організм через дихальні шляхи (нюх, вдихання, інгаляція) і через шкіру (масаж, ванна або компрес). Широкий і різнобічний вплив ефірних олій на організм людини є не тільки функцією складного складу олій, але також рівною мірою функцією складної природи людини. Людина розглядається як єдине ціле

в якому всяке порушення рівноваги енергетичних чинників проявляється недугою, що виникає там, де було порушення. Тому основним завданням ароматерапії є відновлення загальної рівноваги організму та використання власної життєвої енергії.

Обмеження можливості цивілізованої людини спілкуватися з живою природою призводить до того, що ми живемо в штучному світі та маємо штучне здоров'я, яке підтримується екологічно нечистими продуктами харчування та хімічними лікарськими препаратами, що спричиняють побічні ефекти.

Ароматерапія пропонує екологічно чистий метод відновлення втраченого здоров'я та оздоровлення, спрямованого на відновлення енергетичної рівноваги в організмі.

Ароматичні олії насамперед нормалізують психічний стан людини, діючи через нюхові рецептори. Приємні запахи викликають позитивні емоції, подальша терапевтична дія олії врівноважує процеси в організмі, підвищуючи імунітет, поліпшуючи циркуляцію крові, виводячи токсини. Ароматерапія дає змогу домогтися рівноваги, тобто збалансування всіх систем організму. Регулювання всіх систем організму в цілому дає змогу послабити й усунути конкретні симптоми того чи іншого захворювання. Сам організм людини має величезні потенційні можливості боротьби із захворюваннями та шкідливими впливами довкілля. Ароматерапія дає змогу вивільнити незатребувані ресурси власних сил.

Умови життя в сучасному суспільстві неминуче призводять до постійного виникнення стресових ситуацій. Невирішені стресові стани накопичуються, приводячи, зрештою, до серйозних функціональних розладів організму, які в сучасній термінології називають хронічним стресом. Якщо перші стадії хронічного стресу характеризуються психоемоційними розладами, то на наступних стадіях розвитку захворювання хронічний стрес призводить до вираженої депресії імунітету, дискоординації в роботі органів і систем, а на останніх стадіях - до органічних змін в органах, порушень у психоемоційній сфері, розбалансуванням роботи цілих систем, так званий стан "тіла, яке кричить, стогне". Розпізнання та усунення цього ланцюга патологічних порушень - є основним завданням ароматерапії.

Звертаючись до лікаря-ароматерапевта, ви маєте бути впевнені в тому, що основним завданням, яке ставить перед собою лікар, є з'ясування першопричини, що призвела до захворювання. Зі свого боку, пацієнт має усвідомити причину розбалансування організму, змінити ставлення до ситуації, результатом чого буде зняття страхів, вселення віри в одужання. Це може бути досягнуто тільки при правильному розумінні ароматерапевтом першопричини недуги, і проведенням лікувальної процедури з індивідуальним підбором олій.

Сучасна ароматерапія - це, перш за все, профілактичний і оздоровчий спосіб підтримання хорошої психоемоційної та фізичної форми, терапія, що дає змогу зняти й розв'язати щоденні стреси, не допустити розвитку недуг і надати повсякденному життю красу ароматів.

Ароматерапія сьогодення є наукою, що базується не лише на віковому досвіді людства, а й на глибоких наукових дослідженнях, що науково підтверджують велику цілющу силу природи та, зокрема, її маленьку частинку - натуральні ефірні олії.

Автори: О.К.Лібусь, О.П.Іванова