Гомеопатія та ароматерапія є два підходи до лікування з використанням натуральних засобів, проте вони не завжди сумісні один з одним. Гомеопатія ґрунтується на принципі "лікування подібного до подібних", де препарати отримують шляхом багаторазових розведень речовин, що передбачає наявність високих енергетичних вібрацій. Ароматерапія ж використовує ефірні олії, кожна з яких має свій рівень вібрації, що може порушувати дію гомеопатичних препаратів, особливо у високих розведеннях.

Багато людей, які цікавляться альтернативними методами лікування, стикаються з питанням поєднання гомеопатії та ароматерапії. Незважаючи на деякі наукові сумніви щодо ефективності гомеопатії, ця система лікування продовжує використовуватися, а ароматерапія набирає популярності як метод розслаблення та оздоровлення. Знання про те, як ці два підходи можуть впливати один на одного, є важливим для вибору безпечного та ефективного лікування.

У цій статті ми розповімо про принципи роботи гомеопатії та ароматерапії, а також про причини їхньої несумісності. Ви дізнаєтесь, які ефірні олії можуть нейтралізувати дію гомеопатичних засобів та як правильно поєднувати ці методи лікування, щоб уникнути негативних наслідків.

Гомеопатія та ароматерапія: принципи роботи, причини несумісності

Несумісні вібрації: як ефірні олії впливають на дію гомеопатичних препаратів

Гомеопатія - це одна з небагатьох систем натуральної медицини, яка не повністю сумісна з ароматерапією. Причини цього будуть пояснені трохи нижче.

Принцип гомеопатії - "лікування подібного подібним" - був сформульований у першій половині XIX століття німецьким лікарем Самуелем Ганеманом. Він ґрунтується на здатності нескінченно малих кількостей речовини позбавляти симптомів, спричинених великою кількістю тієї самої речовини. Гомеопатичні препарати отримують шляхом багаторазових розведень речовин рослинного, тваринного та неорганічного походження, а іноді навіть бактерій і вірусів.

Ще вище розведення, тобто що менша концентрація розчину, то сильніший вплив мають ліки. Вчені з недовірою ставляться до гомеопатії, тому що в препаратах високих розведень неможливо виміряти кількість діючої речовини, але, тим не менш, гомеопатичні препарати часто виявляються ефективнішими за традиційні ліки.

Гомеопатичні засоби працюють на рівні високих енергетичних вібрацій, і саме з цієї причини ефірні олії несумісні з ними. Ароматичні частинки кожної ефірної олії мають власний рівень вібрацій, що беруть участь у механізмі виділення запаху, але ці вібрації не такі тонкі, як вібрації гомеопатичних засобів, і можуть звести нанівець їхню дію.

Давно відомо, що люди, які приймають гомеопатичні засоби, повинні уникати таких сильних запахів, як запах м'яти або евкаліпта, і що препарати треба зберігати подалі від джерел сильних запахів. Однак у середовищі гомеопатів немає єдності думок щодо зв'язку між гомеопатією та ароматерапією. Одні вважають, що ефірні олії та гомеопатія абсолютно несумісні, інші ж упевнені, що жодної шкоди не буде, якщо уникати тільки олій з сильним запахом, таких як евкаліпт, м'ята та деяких інших.

Є гомеопати, які вважають, що між ароматерапевтичною процедурою та прийняттям гомеопатичного препарату має минути щонайменше півгодини, а також, що олії нейтралізують дію тільки гомеопатичних препаратів високих розведень і жодним чином не впливають на ефект препаратів низьких розведень.

Єдиний правильний шлях для ароматерапевта - це упевнитися, що пацієнт, який постійно приймає гомеопатичні препарати, проконсультувався у свого лікаря перед тим, як проходити курс лікування ефірними оліями. У будь-якому разі це було б правильно з точки зору професійної етики.

За необхідності до закінчення курсу лікування гомеопатичними засобами масаж можна робити з однією лише олією-основою.

Автор: П.Девіс