Антибіотики та ефірні олії

Сучасна проблема стійкості мікробів до антибіотиків стала однією з найсерйозніших загроз у галузі охорони здоров'я. Поступове зниження ефективності антибіотиків пов'язане з пристосуванням бактерій, виробленням ними ферментів, що руйнують ліки, та мутаціями. Крім того, тривале застосування антибіотиків може негативно впливати на організм, викликаючи побічні ефекти, такі як пригнічення імунітету та розвиток алергій.

У пошуку безпечної та ефективної альтернативи все більша увага приділяється природним засобам, таким як ефірні олії. Завдяки своїй антисептичній та протимікробній активності, ефірні олії можуть діяти проти бактерій, не викликаючи стійкості мікроорганізмів. Це робить їх актуальним рішенням для боротьби з інфекціями, особливо в умовах зростання резистентності до антибіотиків.

У цій статті ми розповімо, як ефірні олії допомагають справлятися з патогенними мікробами, посилюють дію антибіотиків та підтримують імунітет. Ви дізнаєтеся про механізми їх впливу, переваги перед хімічними препаратами та рекомендації щодо використання ефірних олій для профілактики та лікування інфекційних захворювань.

Природна відповідь на резистентність: ефірні олії у ролі підсилювачів антибіотиків

Агресивність ефірних олій по відношенню до мікробів поєднується з їх досконалою нешкідливістю для організму людини. Це дуже актуально в наші дні і пов'язано з широким застосуванням антибіотиків.

Всім пам'ятне одне з відкриттів XX століття - пеніцилін, що врятував безліч життів. З цього відкриття почалася ера антибіотиків. Однак бактерії навчилися захищатися і від згубної дії пеніциліну. У їхніх клітинах почали вироблятися особливі ферменти, які інактивують пеніцилін, що проникає в них, - пеніцилінази. Бактерії, що містили їх виявлялися стійкими до дії пеніциліну. Щоб впоратися з ними, доводилося збільшувати кількість пеніциліну, - бактерії відповідали тим, що виробляли більш активні пеніцилінази. І так без кінця - людина веде постійну війну з мікробами.

Згодом було знайдено й інші мікроорганізми, здатні пригнічувати або вбивати мікроби. Загальна назва для таких мікроорганізмів - антибіотики (antibioticum - проти життя). Але до будь-яких антибіотиків мікроби пристосовуються, набувають резистентності. Традиційні методи селекції мікроорганізмів уже недостатні, і вчені почали застосовувати такий метод як генна інженерія.

Відомо, що за тривалого застосування антибіотиків у хворих спостерігається зниження неспецифічних механізмів захисту: непоодинокими є випадки пригнічення імунологічної реактивності, розвиток медикаментозної алергії та кандидозної інфекції, відмічається негативна дія антибіотиків на соматичні клітини. Імовірно, це пояснюється тим, що нижчі рослини, наприклад пліснява, гальмують життєздатність не тільки патогенних мікроорганізмів, а й вищих, на яких або в яких вони розвиваються.

Таким чином, пригнічується не тільки дія мікробів, а й життєдіяльність усього людського організму. Причому, в деяких випадках антибіотики, похідні нижчих рослин, повинні вмертвити живі клітини людини, щоб мати можливість паразитувати на них. Як результат цієї життєдіяльності нижчих організмів з'являються мікроорганізми, стійкі до застосування антибіотиків, і в цьому разі людина вимушена перейти до застосування сильніших антибіотиків, що призводить у кінцевому підсумку до аналогічного результату.

Ні в одному організмі, ні за яких доз хороших ліків не відбувається загибель абсолютно всіх бактерій. Виживають найбільш стійкі, пристосовані до нових для них умов життя, або, як кажуть медики, найбільш резистентні. До речі, зниження ефективності антибіотиків - питання не тільки пристосованості мікроорганізмів. У всіх комерційних генетично модифікованих культурах присутні гени стійкості до антибіотиків. З їхньою допомогою виробники перевіряють: чи відбулося перенесення потрібного їм гена в насіння. А генетично модифікованої продукції зараз дуже багато, причому не тільки продуктів харчування.

За допомогою генної інженерії отримують багато ліків, наприклад, інсулін, інтерферон, ферменти, які широко використовуються промисловістю. І не тільки ліки. Особливо треба відзначити пральні порошки та підсолоджувачі, які теж є продуктом цього напряму науки, і їхня частка найвища.

Наука, сподіваючись нагодувати і вилікувати мільйони людей за допомогою нових технологій, одночасно створила передумови для появи більш грізних інфекційних захворювань, які не піддаються вже й сучасному, "просунутому" лікуванню. Повністю відмовитися від антибіотиків неможливо. Але застосовувати їх людині допустимо раз-два на десять років - коли йдеться про справді серйозну, загрозливу для життя інфекцію.

За прогнозами, якщо наше ставлення до антибіотиків не зміниться, найближчими роками всі відомі їхні різновиди перестануть працювати. У всьому світі триває пошук альтернативних антимікробних засобів. Антибіотики, по суті, для організму чужорідні білкові речовини. Антибіотиків рослинного походження мало, багато мікроорганізмів виробили на них стійкість.

Альтернативою лікуванню хімічними лікарськими засобами, а часто й виправленням того, що накоїло таке лікування, може бути тільки застосування природних препаратів. Вважається, що вони недостатньо дієві. Чи так це? Ароматерапія каже: ні.

Ефірні олії та природні антибіотики, що містяться, наприклад, у звіробої (іманін), безсмертнику (аренанін), шавлії лікарській (сальвін), чистотілі тощо, діють тільки проти мікробів, але не проти вищих організмів. Антисептична здатність ефірних олій не слабшає, не зменшується з часом, і організм не звикає до ароматичних лікувальних засобів.

Мікроби за тривалого контакту з ефірними оліями практично не виробляють до них стійкості. Якщо розглядати це питання на клітинному рівні, то можна констатувати, що ефірні олії створюють для мікробів таке середовище проживання, в якому вони не можуть нормально розвиватися і гинуть, не пристосувавшись до нових умов.

Ефірні олії діють деструктивно на цитоплазматичні мембрани мікроорганізмів, знижують їхню проникність, зменшують активність аеробного дихання мікробів. А це і є антибіотичний вплив через модифікацію внутрішнього середовища організму.

Це явище незрівнянно важливіше, бо, модифікуючи, змінюючи екологічні умови, які допускали розвиток мікробів, їхнє патогенне становлення, ефірні олії протидіють їхньому виживанню, не даючи змоги створити захист або адаптуватися до агресивного агента. Ба більше, вони перешкоджають відродженню мікробів як негайному, так і через тривалий час.

Таким чином, не відбуваються зміни в генетичному апараті мікробних клітин, тобто ефірні олії не мають мутагенної дії.

Відомо, що білки сироватки людини блокують дію антибіотиків, водночас встановлено, що середовище з підвищеним вмістом білка не призводить до зниження бактерицидної активності ефірних олій. Це одна з головних переваг природних біологічно активних речовин перед антибіотиками.

Крім того, що ефірні олії пригнічують життєдіяльність патогенних мікроорганізмів, вони також сприяють проникненню антибіотиків у клітину людини й у такий спосіб дають змогу зменшити дози антибіотиків у разі важких захворювань. Встановлено, що найбільший протимікробний ефект проявляють поєднання базиліку, лимону, лаванди та інших ефірних олій з антибіотиками, водночас дія останніх підвищується у 4-10 разів.

У зв'язку з тим, що білкове середовище сироватки людини не є перешкодою для ефірних олій, вони, окрім власної активності, можуть служити носієм, транспортним засобом для багатьох інших ліків, які потрібно докласти або ввести локально та отримати необхідний ефект.

Таким чином, не заперечуючи високу ефективність антибіотиків для екстреної допомоги людині, але з огляду на негативні наслідки їх застосування, є сенс проводити використання антибіотиків у сукупності із застосуванням ефірних олій. Деякі методи вже успішно застосовуються в інституті ім. І. М. Сеченова, санаторіях, лікарнях.

Крім антисептичних і бактерицидних властивостей, багато ефірних олій мають антивірусні властивості. Особливу цінність становлять ефірні олії для ароматерапії в період спалахів вірусного грипу, а також для санації повітря в лікарнях, дитячих установах, місцях скупчення великої кількості людей - громадському транспорті, кінотеатрах, вокзалах. Відомо, що люди, які живуть у лісових районах, удвічі-чотири рази менше хворіють, особливо на ГРВІ, грип, ангіну, бронхіт порівняно з містянами, бо повітря в лісі постійно очищують фітонцидами, ефірними оліями.

Ефірні олії мають антисептичну, протимікробну та антибактеріальну дію, що дає змогу з високою ефективністю застосовувати їх для лікування різноманітних застудних захворювань та їхніх ускладнень.

При туберкульозі легень лікування ефірними оліями дає зниження температури, зменшення кашлю, повертаються сили, вага й апетит, нормалізується кров, зникають бацили Коха. Серед головних антисептиків слід виділити ефірну олію лимона, лаванди, сосни, ялиці, евкаліпта тощо.

Треба зазначити, що часті застудні або хронічні захворювання заганяють людину в замкнуте коло. Вона приймає медикаменти, часто безконтрольно, а це - не будемо забувати, речовини хімічного походження. Їхній прийом не проходить безслідно.

У сукупності з впливом інших шкідливих чинників розвивається так званий вторинний імунодефіцит або вторинна імунологічна недостатність. У цьому випадку хронічна хвороба, несприятлива екологічна обстановка та імунодефіцит здатні повністю розрегулювати систему функціонування організму, послаблювати імунні реакції. І як результат - патологічний процес прогресує.

Таким чином, ослабленій людині, яка часто хворіє, треба задуматися про імунокорекцію. І в цьому разі ефірні олії можуть виступати в ролі імуномодуляторів, особливо при введенні їх безпосередньо в дихальні шляхи в низьких концентраціях.

За матеріалами книги Т.Литвинової "Ароматерапія: професійне керівництво у світі запахів"