Загальний аналіз крові - це один із найпоширеніших методів діагностики, який дозволяє лікарю отримати важливу інформацію про стан здоров'я пацієнта. Однак для більшості людей розшифровка результатів цього аналізу може бути справжнім головним болем. Розуміння того, що означають усі ці цифри та терміни, може суттєво допомогти у правильній інтерпретації даних та уникнути непотрібних тривог.

Часто пацієнти не знають, які фактори можуть вплинути на результати аналізів, як правильно підготуватися до здачі крові та які відхилення у показниках можуть свідчити про серйозні захворювання. Помилки в інтерпретації результатів можуть призвести до зайвих занепокоєнь або, навпаки, ігнорування загроз для здоров'я. Знання цих аспектів допоможе людям краще орієнтуватися у медичних дослідженнях та правильно реагувати на зміни у показниках.

У цій статті ми розповімо про ключові показники загального аналізу крові та фактори, які можуть вплинути на їх значення. Ви дізнаєтесь, які норми існують для різних вікових груп і які відхилення можуть свідчити про проблеми зі здоров'ям, а також про те, як правильно підготуватися до здачі аналізу та інтерпретувати результати.

Загальний аналіз крові: розшифровка показників, норми та підготовка до аналізу. Поширений метод діагностики. Розшифровка показників та інтерпретація даних.

Кров як дзеркало організму: що означають основні показники аналізу

Напевно кожному з нас траплялося дивитися на результати загального аналізу крові, не розуміючи абсолютно нічого. Але ж так хочеться заспокоїтися, отримавши на руки дані про своє здоров'я або свою дитину.

Як розшифрувати показники? Як правильно підготуватися до аналізу? Які фактори впливають на результати дослідження?

Як правильно підготуватися

Всі знають, що кров необхідно здавати вранці, між 7:00 і 9:00, причому натщесерце. Але про те, що перед аналізом потрібно утримуватися від їжі не менше 12 годин, пам'ятають не всі. Крім того, перед аналізом не можна палити, вживати алкоголь і приймати ліки. Варто за 20-30 хвилин до взяття крові утриматися і від фізичної активності, бо фізичні навантаження можуть призвести до суттєвих змін кількості лейкоцитів. Також важливо, в якій позі перебуває людина, коли в неї беруть кров: сидячи та лежачи - допустимо. Однак не можна змінювати положення тіла, бо це призводить до підвищення показників гемоглобіну, гематокриту, еритроцитів і лейкоцитів. Також на рівень гемоглобіну та гематокриту впливають рясна блювота та діарея напередодні взяття аналізу.

Результати аналізу залежать від таких фізіологічних чинників, як вік, стать, харчування, особливості біоритмів, менструальний цикл, вагітність і пологи, а також від впливу довкілля - навіть від температури повітря!

Наприклад, зі збільшенням висоти над рівнем моря в людей підвищується рівень гематокриту та гемоглобіну. Якщо протягом хвороби аналіз крові робиться кілька разів, для чистоти порівняння важливо проводити дослідження в однакових умовах і в один і той самий час.

Чому норми відрізняються

Виявляється, і про це мало хто знає, що в кожній великій лабораторії є свої норми, отримані шляхом визначення середнього значення після проведення численних досліджень контрольної групи здорових осіб. Тому допустимо, що норми різних лабораторій незначно відрізняються. Якщо наведені нами академічні норми (див. далі) дещо відрізняються від норм у твоєму бланку, панікувати не варто, тим паче не потрібно починати лікування самостійно. Поставити правильний діагноз може лише фахівець - терапевт або гематолог.

А ось орієнтуватися щодо підвищення/зниження показників відносно норми потрібно саме на дані, зазначені на бланку аналізу, тому що ці норми більш коректні для аналізів конкретної лабораторії. Важливо також знати, що показники норми для вагітних, жінок після пологів, дітей і дорослих людей відрізняються.

Привід для тривоги

Серед тривожних ознак - збільшення кількості лімфоцитів, яке характерне для вірусних та інфекційних захворюванні, таких як краснуха, грип, токсоплазмоз, інфекційний мононуклеоз, вірусний гепатит, а також для захворювань крові. Підвищення нейтрофілів - ознака бактеріальної інфекції в крові та привід для призначення антибіотиків. Низький рівень еритроцитів - ознака анемії, пов'язаної з хронічними хворобами, запальним процесом, пухлинами, дефіцитом кисню.

Значення результатів аналізу

Важливо: деякі показники можуть виражатися або в абсолютних показниках, або у відсотках. У дужках вказані абсолютні показники.

(Норми згідно з виданням "Національне керівництво. Клінічна лабораторна діагностика", ГЕОТАР - Меліа, М., 2012)

Еритроцити (RBC, red blood cell count, червоні кров'яні тільця)

Еритроцити, або червоні кров'яні тільця - це клітини крові, які знаходяться в середині кров'яного русла. Потрібні для насичення тканин організму киснем, транспортують його з легень і виконують функцію виділення вуглекислого газу. Низький рівень еритроцитів - ознака анемії, пов'язаної з хронічними захворюваннями, запальними процесами, пухлинами, а також вказує на те, що організм недоотримує кисень. Рівень еритроцитів, вищий за норму (поліцитемія або еритроцитоз), - ознака високого ризику склеювання кров'яних клітин, блокування руху крові судинами, що може призводити до утворення тромбів.

Норма: 4-5 х 10^12/л у чоловіків; 3,9-4,7x10^12/л у жінок; 3,8-5,5 х 10^12/л у дітей.

Гемоглобін (HGB, Hb)

Гемоглобін - це особливий залізовмісний білок, що допомагає постачати кисень до органів і тканин і забирати вуглекислий газ. Вихід гемоглобіну з еритроцитів може призвести до проблем із нирками. Зниження рівня гемоглобіну (анемія) загрожує кисневим голодуванням тканин і клітин організму. Високий вміст гемоглобіну часто поєднується з високим рівнем еритроцитів. Говорить про те, що кров досить густа, в'язка, тому високий ризик тромбозів і таких судинних ускладнень, як інфаркт, інсульт, бо судини тромбуються, забиваються, клітини відчувають нестачу кисню і починають гинути - виникає некроз тканин. Високий вміст гемоглобіну може також виникнути внаслідок вираженого зневоднення.

Високий вміст гемоглобіну може також виникнути внаслідок вираженого зневоднення.

Норма: 120-140 г/л у жінок; 130-160 г/л у чоловіків; 145-225 г/л у немовлят, до 3-6 міс. знижується до 95-135 г/л, до 18 років піднімається до норми.

Колірний показник

Показник відносного вмісту гемоглобіну в одному еритроциті та насичення еритроцитів гемоглобіном, допомагає визначити форму анемії: менше за 0,85 - гіпохромна (жepepезодефіцитна або хронічна постгеморагічна анемія); більше за 1,15 - гіперхромна (B12-дефіцитна або фолієводефіцитна анемія).

Норма: 0,86-1,15

Гематокрит (НСТ)

Це показник, що характеризує співвідношення між густою і рідкою частинами крові. У середньому 45% крові має бути представлено клітинами, а 55% - рідиною. Виражається у відсотках: гематокрит 39% - це значить, що 39% об'єму крові займають еритроцити. Якщо гематокрит високий, значить, кров густіша, буває за еритроцитозів (підвищена кількість еритроцитів у крові), за зневоднення організму (відносний еритроцитоз). Знижений гематокрит - ознака анемії або збільшеної рідкої частини крові, може бути спричинений гіперпротеїнемією або гіпергідратацією (розрідження крові). У нормі часто буває зниженим у другій половині вагітності.

Норма: у чоловіків - 40-48%, у жінок 36-42%, у немовлят 44-62%; у 3-міс. дитини - 32-44%; у дитини до 1 року - 36-44%; до 10 років -37-44%.

Ширина розподілу еритроцитів (RDW-CV)

Показник того, наскільки значно еритроцити в крові відрізняються між собою за розмірами. У нормі всі еритроцити приблизно одного розміру. Якщо еритроцити різного розміру, ширина розподілу буде вищою - це анізоцитоз, ознака залізо- і B12-дефіцитної анемії.

Норма: 11,5-14,5%

Середній об'єм еритроцита (MCV)

Еритроцити малого об'єму бувають за мікроцитарної анемії (найчастіше залізодефіцитної), з підвищеним об'ємом - за мегалобластної анемії, що найчастіше розвивається в разі дефіциту вітаміну B12 або фолієвої кислоти, за хвороб печінки, дисфункції щитоподібної залози, а також за пухлин, хвороб крові. Перепади пов'язані з токсичним впливом, вживанням алкоголю, курінням, хіміотерапією, прийомом деяких препаратів.

Норма: 80-100 фл (фемтолітр), мкм3 (кубічні мікрометри)

Середній вміст гемоглобіну в еритроциті (МСН)

Показник того, скільки гемоглобіну міститься в одному еритроциті. Зниження (гігюхромія) буває за залізодефіцитної анемії, збільшення (гіперхромія) - за мегалобластної анемії (за дефіциту вітаміну В12 або фолієвої кислоти). Зміни бувають у разі порушень функції щитоподібної залози, у разі хвороб печінки, пухлин, унаслідок приймання деяких препаратів.

Норма: 27-31 пг (пікограм)

Середня концентрація гемоглобіну в еритроциті (МСНС)

Показник того, наскільки еритроцит насичений гемоглобіном. Зниження буває за залізодефіцитних анемій і гемоглобінопатії (порушення утворення гемоглобіну в крові), а також за хвороб крові. Підвищення можливе за деяких вроджених анемій.

Підвищення можливе за деяких вроджених анемій.

Норма: 30-38 г/дл(д/1)

Число тромбоцитів (PLT, platelets)

Необхідні, щоб загоювати пошкодження в судинах, перешкоджають втраті крові. Від кількості тромбоцитів залежить швидкість згортання крові та утворення тромбів у місцях ушкодження. Підвищення рівня буває в разі захворювань крові, після операцій і видалення селезінки, за поліцитемії, лейкозу, запальних процесів: бронхітів, отитів, пневмонії, пієлонефриту, за дефіциту заліза, гострих крововтрат та пухлин; небезпечне виникненням тромбозів. Зниження рівня тромбоцитів буває при захворюваннях крові, цирозі печінки, вірусному гепатиті, унаслідок приймання препаратів, за токсоплазмозу, пухлин, за застійної серцевої недостатності, хвороб нирок.

Норма: 180-320 х 10^9/л

Число лейкоцитів (WBC, white blood cell count, білі кров'яні тільця)

Лейкоцити захищають організм від інфекцій, бактерій, вірусів, паразитів. Базофіли, нейтрофіли, еозинофіли - різновиди лейкоцитів; за розмірами перевищують еритроцити, але містяться в крові в меншій кількості. Підвищення може бути пов'язане і з інфекційними, і з неінфекційними захворюваннями крові та внутрішніх органів запального характеру. Зменшення кількості буває під час приймання деяких ліків і захворювань крові.

Норма: 4-9 х 10^9/л

Базофіли, мала група лейкоцитів

Іх функції пов'язані із запальним процесом. Підвищення буває рідко - це ознака захворювань крові та щитоподібної залози. Про зниження не говорять взагалі.

Норма: 0-1 (або 0-0,065 х 10^9/л)

Еозинофіли

Містяться в крові в невеликій кількості - до 5% у нормі. Підвищення - характерна складова алергічної реакції: бронхіальної астми, алергічного риніту, атолічного дерматиту, лікарської алергії тощо. Якщо підвищуються еозинофіли, значить, з'явилися гельмінти, адже саме еозинофіли борються з глистовими інвазіями: щоб захиститися, організм виробляє більше еозинофілів. Зниження до 2% свідчить про ослаблений антигельмінтний імунітет.

Норма: 0,5-5% (або 0,02-0,3 х 10^9/л)

Вміст лімфоцитів (LYM)

Лейкоцити "запам'ятовують", чим організм перехворів, і так формують імунітет, також розпізнають клітини інших організмів. Лімфоцити виділяють у кров антитіла, наприклад, інтерферон, які вбивають віруси, а нейтрофіли вбивають бактерії. Збільшення характерне для вірусних та інфекційних захворювань, таких як краснуха, грип, токсоплазмоз, мононуклеоз, вірусний гепатит, а також у разі захворювань крові. Зменшення буває в разі важких хронічних захворювань, СНІДу, ниркової недостатності, приймання препаратів, що пригнічують імунітет.

Норма: 19-37% (або 1,2-3 х 10^9/л)

Нейтрофіли

Нейтрофіли називають клітинами "першої лінії захисту", "загоном швидкого реагування" - вони одними з перших клітин зустрічають чужорідні тканини в організмі, руйнують мікроби і бактерії, відмерлі шматочки тканин, клітин. Велика кількість нейтрофілів у крові - ознака бактеріальної інфекції в крові. Підвищення нейтрофілів зазвичай є приводом для призначення антибіотиків.

Норма: паличкоядерні: 1-6% (0,04-0.3 х 10^9/л); сегмектоядерні: 47-72% (2-5,5 х 10^9/л).

Кількість моноцитів(MON) група лейкоцитів

Кількість моноцитів збільшується при інфекційних вірусних і грибкових захворюваннях: туберкульозі, мононуклеозі, сифілісі, за ревматоїдного артриту, захворювань крові, пухлин. Напередодні одужання і стихання інфекції рівень моноцитів підвищується, що образно називається "зоря одужання". Зниження рівня моноцитів буває після важких операцій, під час вживання ліків, що пригнічують імунітет, також це ознака ослабленого імунітету.

Норма: 3-11%(або 0,09-0,6 х 10^9/л)

Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ, ESR)

Це непрямий показник вмісту різних білків у плазмі крові, що допомагає зрозуміти, чи є проблеми загалом. Підвищена ШОЕ - ознака анемії, ймовірного запалення, інфекції, пухлини, вагітності. Низька ШОЕ буває рідко - це ознака підвищеного вмісту еритроцитів або захворювання крові.

Норма: 2-10 мм/год для чоловіків 2-15 мм/год для жінок

Автор: Ян Гончаров, гематолог вищої категорії, кандидат медичних наук